- розтрощений
- —————————————————————————————розтро́щенийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтрощений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрощити. || розтро/щено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розтрощеність — ності, ж. Стан за знач. розтрощений … Український тлумачний словник
розчухраний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчухрати. 2) у знач. прикм., розм.Розкуйовджений, сплутаний і т. ін. (про волосся). || З розкуйовдженим, сплутаним і т. ін. волоссям. 3) у знач. прикм., перен., розм. Розбитий, розтрощений … Український тлумачний словник